неділю, 11 березня 2018 р.

«ІСАІЯ. ГЛАВА 35» ШЕВЧЕНКО

«ІСАІЯ. ГЛАВА 35» ШЕВЧЕНКО 

Рік написання — 1859 
Жанр: переспів з Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі. 
Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих. Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя. 
«Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться…» 
Взаємозв’язок біблійного тексту і твору «Ісаія. Глава 35» Т. Шевченка 
Зіставляючи рядки поезії Т. Шевченка з біблійним текстом, можна переконатись, що поет намагався залишити у своєму переспіві якомога більше образно–смислових моментів із першоджерел. І якщо Т. Шевченко додає свої образні штрихи, то вони ніби включають твір у контекст його поетичного світу, наповнюються характерним Шевченковим змістом. 
Категорія Правди, Вищої справедливості — це категорія із Шевченкового поетичного світу. Вона органічно вмонтована в образну систему біблійного тексту. Біблійні образи не потребують якось «літературного» облагородження, бо, як правило, вони є вищою мірою художніми. Т. Шевченко ніби оберігає опорні образи біблійного тексту і якщо втручається в їхню структуру, то від того вони стають більш дохідливими і набирають при цьому українського національного колориту. Наприклад, Т. Шевченко повністю зберігає поетичний мотив обводнення пустелі, що дуже виразно звучить у біблійному тексті. Проте в його поезії на берегах річок та озер ростуть не тростини й папірус, а гаї. Цей штрих немовби «натякає», що йдеться про майбутнє звільнення не так ізраїльського, як українського народу. За Шевченком, вольнії, широкії, святії шляхи — це дороги нового, вільного і щасливого суспільства. Останній рядок твору «Веселії села» — це знову виразний «український» штрих, який створює у читача враження, що йдеться все–таки про звільнення і майбутнє щасливе життя нашого народу.

Немає коментарів:

Дописати коментар